розріст — росту, ч., заст. Збільшення, розростання, розширення чого небудь. Буйний розріст зелені. || перен. Розвиток … Український тлумачний словник
розріз — I (розрізане місце в чомусь), розтин; шліц спец. (на спині / боках піджака) II ▶ див. кар єр I, перетин 1) … Словник синонімів української мови
розрізати — дієслово доконаного виду розрізати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розрізнити — 1 дієслово доконаного виду розпізнати розрізнити 2 дієслово доконаного виду відокремити … Орфографічний словник української мови
розрізнювання — 1 іменник середнього роду сприймання розрізнювання 2 іменник середнього роду відокремлювання … Орфографічний словник української мови
розрізнювати — 1 дієслово недоконаного виду відокремлювати, відділяти розрізнювати 2 дієслово недоконаного виду сприймати, розпізнавати … Орфографічний словник української мови
розрізнюватися — 1 дієслово недоконаного виду мати певні особливості, відмінності, характерні риси розрізнюватися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися рідко … Орфографічний словник української мови
розрізняти — 1 дієслово недоконаного виду сприймати розрізняти 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати … Орфографічний словник української мови
розрізнятися — 1 дієслово недоконаного виду сприйматися, розпізнаватися, відрізнятися розрізнятися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися … Орфографічний словник української мови
розрізняти — [розр із( )н’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови